1. Словник української мови у 20 томах

лісництво

ЛІСНИ́ЦТВО, а, с.

Ділянка лісу як господарська одиниця, а також установа, що відає цією ділянкою.

Він [Василь] деякий час спокійно працював у лісництві (О. Бердник);

Наприкінці двадцятих років саме Василь виписав у лісництві деревини на нову хату моєму батькові (В. Дрозд);

До Германівського лісництва Дяков приїхав не циганською кибиткою, а верхи в сідлі (В. Шкляр);

Ми тихо зібралися і .. пішки вирушили вузькоколійкою до найближчого лісництва (І. Карпа);

// Господарські будівлі цієї установи.

Минули лісництво і, грузнучи у глибокому піску, вийшли на дорогу, яка вела через урочище до села, що біліло своїми хатами на зелених пагорбах (М. Руденко);

Машина під'їжджала лісовою дорогою до якогось хутора на галявині, мабуть, лісництва (В. Нестайко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лісництво — лісни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лісництво — -а, с. Ділянка лісу як господарська одиниця, а також установа, що відає цією ділянкою. || Господарські будівлі цієї установи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лісництво — Лісни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. лісництво — ЛІСНИ́ЦТВО, а, с. Ділянка лісу як господарська одиниця, а також установа, що відає цією ділянкою. У Голосієвському лісництві (під Києвом) виявлено 7 природних гібридів горіха (Колг. енц.. Словник української мови в 11 томах