1. Словник української мови у 20 томах

літний

ЛІТНИ́Й, а́, е́.

Те саме, що льо́тний.

– От якби ви мали пару років чи бодай один рік літного стажу,то зараз у нас була б зовсім інша розмова (О. Авраменко, В. Авраменко);

Останні десятиліття Україна втрачає літний кадровий склад (із журн.);

Як уже писав “Голос України”, літна ескадрилья “Aіr Squadron” – гість не тільки Києва, а й Львова, Севастополя і також Вінниці (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літний — літни́й прикметник придатний для літання Орфографічний словник української мови
  2. літний — зап. ЛЬОТНИЙ, (склад, костюм) летунський; (- погоду) о. крилатий; (вишкіл) ІД. авіовишкіл; ЛЬОТНА СПРАВА, аеронавтика. Словник синонімів Караванського
  3. літний — див. підстаркуватий Словник синонімів Вусика
  4. літний — -а, -е. Стос. до польоту, літання. Літна погода — погода, сприятлива для польоту літака, дирижабля тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. літний — ЛІТНИ́Й (з якого літальні апарати підіймаються в повітря), ЗЛІТНИ́Й, ЛЬО́ТНИЙ. Літне поле; Літак, важко похитуючись, вирушає на злітну смугу (О. Гончар). Словник синонімів української мови
  6. літний — ЛІТНИ́Й, а́, е́. Стос. до польоту, літання. Літна́ пого́да — погода, сприятлива для польоту літака, дирижабля тощо. На сигнальній щоглі висіла велика куля — знак літної погоди (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 99). Словник української мови в 11 томах