літник
ЛІ́ТНИК¹, а, ч.
1. сад. Однорічна декоративна садова рослина.
До літників зараховують дворічні рослини, які під час посіву рано навесні досягають повного розвитку вже протягом першого літа (з наук.-попул. літ.).
2. етн. Старовинний одяг із легкої матерії.
Сидить баба в літнику (П. Чубинський);
Леміщиха вив'язала вже голову хусткою і почала одягатись у шовковий синій літник (І. Нечуй-Левицький);
Накинула [Мотря] на себе літник і вибігла прожогом з хати. Розбудила своїх людей і казала готовити коні в повіз (Б. Лепкий);
Біля воза походжав чоловік без шапки (шапка лежала на траві), в літнику без рукавів, у білій сорочці, білих полотняних штанях, заправлених у жовті чоботи (Ю. Мушкетик);
// Спідниця з легкої вовняної тканини, яку носили влітку.
На спідниці – “саяни” та “літники” – виготовляється вовняна тканина, яка має орнамент з різнокольорових вертикальних смужок (з наук. літ.).
ЛІ́ТНИК², а, ч., діал.
Дачник.
– Колишнє ваше мешкання новий власник розширив і винаймає літникам (О. Кобилянська);
– Літники! Літники приїхали! – закричали всі враз. Видно, поява кожної нової людини була тут надзвичайною подією (М. Олійник);
В автобусика втиснулася й одна, цілком чужорічна пара, очевидно, якісь літники (Валерій Шевчук).
Значення в інших словниках
- літник — лі́тник 1 іменник чоловічого роду рослина; одяг лі́тник 2 іменник чоловічого роду, істота дачник діал. Орфографічний словник української мови
- літник — -а, ч. 1》 сад. Однорічна декоративна садова рослина. 2》 етн. Старовинний жіночий одяг із легкої матерії. || Спідниця з легкої вовняної тканини, яку носили влітку. 3》 діал. Дачник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- літник — літни́к курортник (ст): Косів був переповнений літниками. Марево недалекої, хоч завжди ще непевної війни не встоялося перед чарами серпня в Косові, садовини, що наливається соками, купелів у теплій, як нагрітій, річці, перед чарами повного дозвілля... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- літник — СПІДНИ́ЦЯ (жіночий одяг, що покриває фігуру від талії донизу), ГОРБА́ТКА діал.; ПЛА́ХТА, ПЛАХТИНА розм. (перев. з вовняної картатої тканини, не зашита збоку); ДЕ́РГА (ДЖЕ́РГА) заст. (плахта темного кольору); ЛІ́ТНИК етн. Словник синонімів української мови
- літник — ЛІ́ТНИК, а, ч. 1. сад. Однорічна декоративна садова рослина. Однорічні квіткові рослини, або так звані літники, коли їх висівати весною, розвиваються, цвітуть і плодоносять.. того самого літа (Колг. енп., І, 1956, 557). 2. етн. Словник української мови в 11 томах
- літник — Літни́к, -ка́ м. 1) Родъ верхней женской лѣтней одежды изъ легкой матеріи. Гол. Од. 24. 51. 2) Лѣтняя юбка изъ шерстяной матеріи. Чуб. VII. 429. Kolb. I. 45. Сидить баба в літнику. Чуб. III. 164. Словник української мови Грінченка