літораль
ЛІТОРА́ЛЬ, і, ж.
Прибережна зона морського дна, що осушується під час відпливу.
Вищі водяні рослини, зарості яких у значній кількості розвиваються в літоралі озер і водосховищ, мілководних річкових плесах, завдяки кореневій системі постійно закріплені в субстраті і є основою формування багатокомпонентних біоценозів (з наук. літ.);
Каракатиці живуть на літоралі, рідше – субліторалі: на пісках, мулі, серед морських трав та коралів, зрідка на каміннях та скелях (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- літораль — літора́ль іменник жіночого роду узбережна зона морського дна, що осушується під час відпливу Орфографічний словник української мови
- літораль — -і, ж. Узбережна зона морського дна, що осушується під час відпливу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- літораль — літора́ль (від лат. litoralis – прибережний) узбережна зона морського дна, що осушується під час відпливу. Словник іншомовних слів Мельничука
- літораль — Прибережна зона води у водоймах, що просвічується сонячними променями (належить до фотичної зони); літораль в озерах сягає до гл. 30 м, у морях — до 200 м; відзначається багатством і різноманітністю флори й фауни. Універсальний словник-енциклопедія