1. Словник української мови у 20 томах

літоральний

ЛІТОРА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.

Стос. до літоралі, пов'язаний з нею.

У різних літоральних зонах живуть організми, які знайшли свої екологічні ніші, утворюючи певний аналог природних зон, що простягаються вузькими вертикальними смугами в горах (з наук. літ.);

У розподілі літоральної флори і фауни морів, як правило, добре простежується вертикальна зональність (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літоральний — літора́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. літоральний — -а, -е, спец. Який міститься у прибережній смузі морського дна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. літоральний — Узбережний Словник чужослів Павло Штепа
  4. літоральний — літора́льний (лат. litoralis, від litus – узбережжя) прибережний; ¤ л-а зона – зона морського дна, що осушується під час відпливу (глибина від 40 – 50 м до 200 м); ¤ л-і відклади – прибережно-морські відклади (валуни, гравій, пісок, мул, органогенні рештки тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. літоральний — ЛІТОРА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Який міститься в прибережній смузі морського дна. Узбережні, або літоральні, поклади поширені в неглибоких частинах моря, в прибережній його частині (Курс заг. геол., 1947, 166). Словник української мови в 11 томах