1. Словник української мови у 20 томах

літування

ЛІ́ТУВАННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. лі́тувати.

За своє літування у полонині зазнав Іван немало пригод (М. Коцюбинський);

На її [печі] черені, холодній у Спасівку і теплій на Різдво, Яринине літування й зимування (Б. Харчук);

Ми відбули ще три благодатні літування на полонині (М. Дочинець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літування — лі́тування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. літування — -я, с. Дія і стан за знач. літувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. літування — Лі́тування, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. літування — ЛІ́ТУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. лі́тувати. За своє літування у полонині зазнав Іван немало пригод (Коцюб., II, 1955, 326); Через кожні 4 — 5 років стави виводяться на літування, тобто їх залишають на літо без води (Наука.., 10, 1956, 23). Словник української мови в 11 томах