1. Словник української мови у 20 томах

ліфчик

ЛІ́ФЧИК, а, ч.

Предмет дитячої або жіночої білизни, який облягає груди.

Лукерка переполоскала білизну і тепер прала всякий дріб'язок: занавіски, ліфчики, рушнички (Григорій Тютюнник);

Того ж дня Майка побігла на місцевий базар, передивилася купу трусів і ліфчиків, засумувала: не те, не те (Люко Дашвар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліфчик — лі́фчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ліфчик — -а, ч. 1》 Предмет дитячої або жіночої білизни, який облягає груди. 2》 Зменш. до ліф. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліфчик — див. бюстгалтер Словник чужослів Павло Штепа
  4. ліфчик — ЛІ́ФЧИК (частина жіночої білизни, що облягає груди), БЮСТГА́ЛЬТЕР. В тугу смуглу спину безжалісно врізалися бретельки ліфчика (Григорій Тютюнник); Юльця добувала з бюстгальтера документи (В. Кучер). Словник синонімів української мови
  5. ліфчик — ЛІ́ФЧИК, а, ч. 1. Предмет дитячої або жіночої білизни, який облягає груди. Вона швидко натягла панчохи, взула черевички і наділа ліфчик (Забіла, Катруся.., 1955, 4); Лукерка.. прала всякий дріб’язок: занавіски, ліфчики, рушники (Тют., Вир, 1964, 127). 2. Зменш. до ліф. Словник української мови в 11 томах