ліфчик
ЛІ́ФЧИК, а, ч.
1. Предмет дитячої або жіночої білизни, який облягає груди.
Вона швидко натягла панчохи, взула черевички і наділа ліфчик (Забіла, Катруся.., 1955, 4);
Лукерка.. прала всякий дріб’язок: занавіски, ліфчики, рушники (Тют., Вир, 1964, 127).
2. Зменш. до ліф.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ліфчик — лі́фчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ліфчик — -а, ч. 1》 Предмет дитячої або жіночої білизни, який облягає груди. 2》 Зменш. до ліф. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ліфчик — див. бюстгалтер Словник чужослів Павло Штепа
- ліфчик — ЛІ́ФЧИК, а, ч. Предмет дитячої або жіночої білизни, який облягає груди. Лукерка переполоскала білизну і тепер прала всякий дріб'язок: занавіски, ліфчики, рушнички (Григорій Тютюнник); Того ж дня Майка побігла на місцевий базар... Словник української мови у 20 томах
- ліфчик — ЛІ́ФЧИК (частина жіночої білизни, що облягає груди), БЮСТГА́ЛЬТЕР. В тугу смуглу спину безжалісно врізалися бретельки ліфчика (Григорій Тютюнник); Юльця добувала з бюстгальтера документи (В. Кучер). Словник синонімів української мови