ліцензування
ЛІЦЕНЗУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. ліцензува́ти.
Ліцензування – засіб державного регулювання спрямований на захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів (з навч. літ.);
Ліцензування діяльності страховиків та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлює закон (з мови документів);
Патентування та ліцензування винаходів університетами є одним із показників їх ринкової активності (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ліцензування — ліцензува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ліцензування — [л'іцеинзуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- ліцензування — -я, с. 1》 Контроль за імпортом і експортом товарів (у бік їх обмеження). 2》 Видача ліцензії (дозволу) на користування чим-небудь. || Отримання ліцензії (дозволу) і засіб здійснення контролю держави за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ліцензування — рос. лицензирование 1. Надання на певних умовах дозволу (ліцензій) на право здійснення певних операцій суб'єктами підприємницької діяльності, передання прав однією-особою іншій в обмін на гонорар або ліцензійну сплату (винагороду). Eкономічна енциклопедія