ліцензування

рос. лицензирование

1. Надання на певних умовах дозволу (ліцензій) на право здійснення певних операцій суб'єктами підприємницької діяльності, передання прав однією-особою іншій в обмін на гонорар або ліцензійну сплату (винагороду). 2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності за допомогою дозволу, що видається державними органами на експорт або імпорт товару у встановленій кількості за певний проміжок часу.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліцензування — ліцензува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ліцензування — [л'іцеинзуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. ліцензування — -я, с. 1》 Контроль за імпортом і експортом товарів (у бік їх обмеження). 2》 Видача ліцензії (дозволу) на користування чим-небудь. || Отримання ліцензії (дозволу) і засіб здійснення контролю держави за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ліцензування — ЛІЦЕНЗУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ліцензува́ти. Ліцензування – засіб державного регулювання спрямований на захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах