ліцей

рос. лицей

1. Назва гаю біля храму Аполлона Лікейського поблизу Афін, де Аристотель (384-322 рр. до н.е.) навчав своїх учнів. 2. Тип середнього загальньоосвітнього навчального закладу в ряді країн Західної Європи, України.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліцей — Ліце́й, -це́ю, -це́єві, в -це́ї; ліце́ї, -це́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. ліцей — 1) гімназіон при храмі Аполлона Лікейського в Афінах (Лікейон), де Арістотель заснував 335 до н.е. філософську школу; 2) назва середніх загальноосвітніх шкіл, спершу у Франції (з 1802), а пізніше й у ін. країнах; л. також називають деякі професійні школи. Універсальний словник-енциклопедія
  3. ліцей — ліце́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. ліцей — -ю, ч. 1》 У царській Росії – середній, іноді вищий чоловічий навчальний заклад для привілейованих верств населення. 2》 Середній, іноді вищий навчальний заклад з певною спеціалізацією. Педагогічний ліцей. Фізико-математичний ліцей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ліцей — див. гімназія Словник чужослів Павло Штепа
  6. ліцей — ліце́й (грец. Λΰκειον) 1. Колишня назва гаю біля храму Аполлона Лікейського поблизу Афін, де Аристотель (384 – 322 pp. до н. е.) навчав своїх учнів. 2. Тип середнього загальноосвітнього навчального закладу в ряді країн Західної Європи. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ліцей — ЛІЦЕ́Й, ю, ч. Загальноосвітній навчальний заклад з поглибленим вивченням низки предметів. Вони [Чарторийський, Чацький, Потоцький] тоді мали велику силу й власть і тоді завели на Волині в Крем'янці польський ліцей (І. Нечуй-Левицький); Вчитися їдемо!... Словник української мови у 20 томах
  8. ліцей — ЛІЦЕ́Й, ю, ч. 1. У царській Росії — середній, іноді вищий чоловічий учбовий заклад для привілейованих верств населення. Дворяни неохоче віддавали дітей до гімназій. Через це уряд організував поза загальною шкільною системою дворянські ліцеї (Іст. Словник української мови в 11 томах