ліцей

ЛІЦЕ́Й, ю, ч.

Загальноосвітній навчальний заклад з поглибленим вивченням низки предметів.

Вони [Чарторийський, Чацький, Потоцький] тоді мали велику силу й власть і тоді завели на Волині в Крем'янці польський ліцей (І. Нечуй-Левицький);

Вчитися їдемо! Він – в авіаучилище, я – в газетярський “ліцей” (О. Гончар);

Громадянин Румунської держави Михайло Івасюк, після закінчення чернівецького ліцею стає студентом філософського факультету румунського університету в Чернівцях (М. Матіос).

(1) Гуманіта́рний ліце́й – загальноосвітній навчальний заклад з поглибленим вивченням гуманітарних дисциплін.

Голован .. почав викладати суть справи. Для гуманітарних ліцеїв .. треба написати науково-популярні брошури про життя і вчення “безсмертних” (А. Дністровий);

(2) Техні́чний ліце́й – загальноосвітній навчальний заклад технічного профілю.

У Коломиї відкрито технічний ліцей та гімназію (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліцей — ліце́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ліцей — -ю, ч. 1》 У царській Росії – середній, іноді вищий чоловічий навчальний заклад для привілейованих верств населення. 2》 Середній, іноді вищий навчальний заклад з певною спеціалізацією. Педагогічний ліцей. Фізико-математичний ліцей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліцей — див. гімназія Словник чужослів Павло Штепа
  4. ліцей — ліце́й (грец. Λΰκειον) 1. Колишня назва гаю біля храму Аполлона Лікейського поблизу Афін, де Аристотель (384 – 322 pp. до н. е.) навчав своїх учнів. 2. Тип середнього загальноосвітнього навчального закладу в ряді країн Західної Європи. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ліцей — 1) гімназіон при храмі Аполлона Лікейського в Афінах (Лікейон), де Арістотель заснував 335 до н.е. філософську школу; 2) назва середніх загальноосвітніх шкіл, спершу у Франції (з 1802), а пізніше й у ін. країнах; л. також називають деякі професійні школи. Універсальний словник-енциклопедія
  6. ліцей — Ліце́й, -це́ю, -це́єві, в -це́ї; ліце́ї, -це́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ліцей — ЛІЦЕ́Й, ю, ч. 1. У царській Росії — середній, іноді вищий чоловічий учбовий заклад для привілейованих верств населення. Дворяни неохоче віддавали дітей до гімназій. Через це уряд організував поза загальною шкільною системою дворянські ліцеї (Іст. Словник української мови в 11 томах
  8. ліцей — рос. лицей 1. Назва гаю біля храму Аполлона Лікейського поблизу Афін, де Аристотель (384-322 рр. до н.е.) навчав своїх учнів. 2. Тип середнього загальньоосвітнього навчального закладу в ряді країн Західної Європи, України. Eкономічна енциклопедія