ліцей

Значення в інших словниках

1. ліцей — ліце́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. ліцей — -ю, ч. 1》 У царській Росії – середній, іноді вищий чоловічий навчальний заклад для привілейованих верств населення. 2》 Середній, іноді вищий навчальний заклад з певною спеціалізацією. Педагогічний ліцей. Фізико-математичний ліцей. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ліцей — див. гімназія Словник чужослів Павло Штепа
4. ліцей — ЛІЦЕ́Й, ю, ч. Загальноосвітній навчальний заклад з поглибленим вивченням низки предметів. Вони [Чарторийський, Чацький, Потоцький] тоді мали велику силу й власть і тоді завели на Волині в Крем'янці польський ліцей (І. Нечуй-Левицький); Вчитися їдемо!... Словник української мови у 20 томах
5. ліцей — ліце́й (грец. Λΰκειον) 1. Колишня назва гаю біля храму Аполлона Лікейського поблизу Афін, де Аристотель (384 – 322 pp. до н. е.) навчав своїх учнів. 2. Тип середнього загальноосвітнього навчального закладу в ряді країн Західної Європи. Словник іншомовних слів Мельничука
6. ліцей — 1) гімназіон при храмі Аполлона Лікейського в Афінах (Лікейон), де Арістотель заснував 335 до н.е. філософську школу; 2) назва середніх загальноосвітніх шкіл, спершу у Франції (з 1802), а пізніше й у ін. країнах; л. також називають деякі професійні школи. Універсальний словник-енциклопедія
7. ліцей — Ліце́й, -це́ю, -це́єві, в -це́ї; ліце́ї, -це́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ліцей — рос. лицей 1. Назва гаю біля храму Аполлона Лікейського поблизу Афін, де Аристотель (384-322 рр. до н.е.) навчав своїх учнів. 2. Тип середнього загальньоосвітнього навчального закладу в ряді країн Західної Європи, України. Eкономічна енциклопедія