мабу
МАБУ́, невідм., с.
Китайський і тибетський дерев'яний духовий музичний інструмент.
Мабу – бамбукова трубочка з 6–7 отворами (для зміни висоти звуків) і невеликим розтрубом (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мабу — мапу, невідм., ч. Китайський і тибетський дерев'яний духовий музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мабу — = мапу китайський і тибетський дерев’яний духовий музичний інструмент з одинарним надрізаний язичком, 6 — 7 ігровими отворами і невеликим розтрубом. Застосовується як сольний та ансамблевий інструмент. Словник-довідник музичних термінів