мавчин
МА́ВЧИН, а, е.
Прикм. до ма́вка; належний мавці.
Вiн бачив, як на спинку стiльця перед дзеркалом м'яко впала квiтчаста сукня, .. тонкi, мов мавчина пряжа, панчохи (Ю. Мушкетик);
Мавчине кохання дійсно було жертовним, бо злі прокльони Килини перетворили її на вербу, яку запалив яскравим вогнищем Перелесник, щоб врятувати її від гострої сокири (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me