магнетизм

МАГНЕТИ́ЗМ, у, ч.

1. фіз. Властивість магніта, а також провідника з електричним струмом або електричних зарядів притягати чи відштовхувати деякі тіла.

Електрика й магнетизм – складові часттини єдиної електромагнітної сутності Всесвіту (з наук.-попул. літ.);

Я теж відчув, що в цій долині діють якісь могутні енергії, ще невідомі людям. Може, надзвичайна радіоактивність? Може, невивчений магнетизм? (О. Бердник).

2. фіз. Розділ фізики, що вивчає магнітні явища та магнітні властивості тіл.

Курс магнетизму.

3. перен. Сила впливу певної особи або ідей на кого-небудь; привабливість.

А надто той “магнетизм” виявляє себе, як трошки Стьопа вип'є. Тоді він просто зачаровує людей (В. Винниченко);

Слухали голову у цілковитій тиші. Магнетизм його виступу був настільки глибокий, що коли він замовк, якусь хвилину присутні мовчали (О. Бердник);

Зі всіх працівників у кафе саме він першим кидався у вічі, .. він володів природнім [природним] магнетизмом. І цей магнетизм так чи інакше робив його яскравішим од решти (Любко Дереш).

△ (1) Земни́й магнети́зм <�Магнети́зм Землі́>:

а) властивість земної кулі, що виявляється в існуванні навколо неї магнітного поля.

Під впливом космічних факторів нового циклу змін, зокрема сонячного вітру, відбувається чергова перебудова клімату, геотектоніки та магнетизму Землі (з наук. літ.);

Магнетизм Землі спрямовує потоки наелектризованих частинок, які досягають земної поверхні, таким чином, що деякі з них прямують до Північного полюса Землі, а інші – до Південного (з наук.-попул. літ.);

Космонавти добре знають про вражаючий магнетизм земної сфери, який вони відчули, поринаючи в зоряний океан (О. Бердник);

б) розділ геофізики, що вивчає магнітне поле Землі.

Фізика Землі є наукою, що об'єднує гравіметрію, земний магнетизм, геоелектрику, сейсмологію, геотермію та радіометрію, фізику водойом і фізику атмосфери (з навч. літ.).