магнітити
МАГНІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, недок., що, фіз.
Надавати якому-небудь тілу властивостей магніту; намагнічувати.
Магнітити тіло;
// Те саме, що притяга́ти 2.
Якщо до дії зовнішнього магнітного поля речовина не магнітила до себе металеві предмети, то після цього воно вже само стало постійним магнітом (з навч. літ.);
// Прикріплювати за допомогою магніта.
Вироби можна кріпити (магнітити) на предмети з металевим корпусом (холодильники, різні електротовари, стелажі і т.ін.) (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магнітити — магні́тити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- магнітити — [магн’ітиетие] -н'ічу, -н'ітиеш; нак. -н'іт', -н'іт'теи Орфоепічний словник української мови
- магнітити — -ічу, -ітиш, недок., перех., фіз. Надавати чомусь властивостей магніту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- магнітити — МАГНІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, недок., перех., фіз. Надавати чомусь властивостей магніту. Словник української мови в 11 томах