мадамочка
МАДА́МОЧКА, и, ж., ірон.
Те саме, що мада́м.
– Ну, Якове Василевичу [Васильовичу], як же там твоя нова мадамочка ся має? Га? (В. Винниченко);
[Малахій (пильнуючи кожного їі слова, раптом, рукою впинив):] Більш точно: “Служила, служила, плакала, плакала, аж поки не плюнула отак... пху та й пішла до одної мадамочки”, – сказали ви (М. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me