мажор
МАЖО́Р¹, у, ч.
1. Музичний лад, звуки якого утворюють великий тризвук із бадьорим, радісним звучанням; протилежне мінор.
Пісня старовинна, мінорна, але вони [дівчата] співають її в такім радіснім мажорі, і широко розкриті роти їх такі прекрасні, що нічого наче в світі більш прекрасного не існує для мене в цю мить (О. Довженко);
При модуляції з мінору в мажор мелодія розвивається у висхідному напрямі, що справляє враження великого емоційного піднесення (з наук. літ.);
// у знач. прикм.
* У порівн. Я сіла за комп'ютер і красиво змахнула руками, ніби зіграла арпеджіо до мажор (С. Пиркало).
2. перен., розм. Бадьорий, радісний настрій.
В квартирі Івана Івановича .. так весело й бадьоро грає електрика своїм матовим блиском і так мило сміється фіалка і май, що прямо – мажор (М. Хвильовий);
Мажор нашого життя не затіниш ніяким затишком (Іван Ле);
Життя триває, звiсно. I мажор бере своє (С. Йовенко).
МАЖО́Р², а, ч., розм.
Молода людина – дитина багатих або впливових батьків, яка веде розкішний спосіб життя.
Чейз-молодший не пробачив своєму батьку зради, проте це не зашкодило йому скористатися рекомендацією відомого батька, аби отримати роботу в Принстон-Плейнсборо, в команді Грегорі Хауса. Таких спритників на пострадянському просторі прийнято називати мажорами (А. Кокотюха);
Зустрічні машини сигналять їм, якісь іще мажори весело махають руками (І. Карпа);
Авокадо в холодильнику не було. Гоца сказала, що то не біда, можна й без них. – Ми ж не мажори! – пожартувала вона (Любко Дереш);
А як примиритися із засиллям на дорогах так званих мажорів на батьківських іномарках, які піддають смертельній небезпеці оточуючих? (з газ.).
Значення в інших словниках
- мажор — мажо́р 1 іменник чоловічого роду музичний лад; настрій мажо́р 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- мажор — МАЖОР – МІНОР Мажор, -у. Музичний лад, акорд якого складається з великої та малої терцій і має бадьоре, радісне звучання; переносно – бадьорий, радісний настрій, характер тощо. Пісня старовинна, мінорна, але вони співають її в такім радіснім мажорі (О. Літературне слововживання
- мажор — муз., бадьорий лад <�тон, тональність>; П. бадьорий настрій; (у житті) радість, бадьорість. Словник синонімів Караванського
- мажор — -у, ч. 1》 Музичний лад, основою якого є великий тризвук з великою терцією в основі; прот. мінор. || у знач. прикм. Гама до мажор. 2》 перен., книжн. Бадьорий, радісний настрій, характер і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мажор — (від лат. major — великий, а також dur, від лат. durus — твердий) — лад, основою якого є великий (мажорний) тризвук з великою терцією в основі (між І та V ступенями). Різновиди М.: а)натуральний; б) гармонічний; в) мелодичний. Див. Додаток XVII. Словник-довідник музичних термінів
- мажор — А, ч. 1. Дитина багатих батьків. Не слухай мажорів! (Інтернет). 2. Багата молода людина. Офіційний хлопчина в радянському костюмі і при краватці, майже мажор (Ю. Андрухович). 3. Впливова людина. Словник сучасного українського сленгу
- мажор — (-а) ч.; мол.; несхвальн. 1. Матеріяльно забезпечена молода людина, яка вдає із себе представника еліти і підкреслює свою вищість над іншими. БСРЖ, 328; ПСУМС, 42. 2. Підліток, син заможних батьків. <... Словник жарґонної лексики української мови
- мажор — мажо́р (франц. majeur, від італ. maggiore – більший) 1. Музичний лад, стійкі звуки якого (І, III, V ступені) утворюють великий (мажорний) тризвук. 2. Переносно – бадьорий, радісний настрій. Словник іншомовних слів Мельничука
- мажор — У мажоро-мінорній системі лад діапазону, тональності (напр., С-мажор), тризвуччя. Універсальний словник-енциклопедія
- мажор — Мажо́р, -ру; -жо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мажор — МАЖО́Р, у, ч. 1. Музичний лад, акорд якого складається з великої та малої терції й має бадьоре, радісне звучання; протилежне мінор. Для магістральних трубопроводів застосовуються лише металеві або чавунні [труби] (Наука.. Словник української мови в 11 томах