мажор

МАЖОР – МІНОР

Мажор, -у. Музичний лад, акорд якого складається з великої та малої терцій і має бадьоре, радісне звучання; переносно – бадьорий, радісний настрій, характер тощо. Пісня старовинна, мінорна, але вони співають її в такім радіснім мажорі (О.Довженко); Я не вірю, що пригож Нам лиш мажор, а сум кінчається, Бо ж люди житимуть, отож Колись там хтось і запечалиться (В.Бичко).

Мінор, -у. Музичний лад, звуки якого утворюють малий тризвук із забарвленням суму, журби; переносно – смутний, журливий настрій: модуляція з мінору в мажор.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мажор — муз., бадьорий лад <�тон, тональність>; П. бадьорий настрій; (у житті) радість, бадьорість. Словник синонімів Караванського
  2. мажор — МАЖО́Р¹, у, ч. 1. Музичний лад, звуки якого утворюють великий тризвук із бадьорим, радісним звучанням; протилежне мінор. Пісня старовинна, мінорна, але вони [дівчата] співають її в такім радіснім мажорі, і широко розкриті роти їх такі прекрасні... Словник української мови у 20 томах
  3. мажор — мажо́р (франц. majeur, від італ. maggiore – більший) 1. Музичний лад, стійкі звуки якого (І, III, V ступені) утворюють великий (мажорний) тризвук. 2. Переносно – бадьорий, радісний настрій. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. мажор — Мажо́р, -ру; -жо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мажор — мажо́р 1 іменник чоловічого роду музичний лад; настрій мажо́р 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  6. мажор — А, ч. 1. Дитина багатих батьків. Не слухай мажорів! (Інтернет). 2. Багата молода людина. Офіційний хлопчина в радянському костюмі і при краватці, майже мажор (Ю. Андрухович). 3. Впливова людина. Словник сучасного українського сленгу
  7. мажор — У мажоро-мінорній системі лад діапазону, тональності (напр., С-мажор), тризвуччя. Універсальний словник-енциклопедія
  8. мажор — (від лат. major — великий, а також dur, від лат. durus — твердий) — лад, основою якого є великий (мажорний) тризвук з великою терцією в основі (між І та V ступенями). Різновиди М.: а)натуральний; б) гармонічний; в) мелодичний. Див. Додаток XVII. Словник-довідник музичних термінів
  9. мажор — -у, ч. 1》 Музичний лад, основою якого є великий тризвук з великою терцією в основі; прот. мінор. || у знач. прикм. Гама до мажор. 2》 перен., книжн. Бадьорий, радісний настрій, характер і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. мажор — (-а) ч.; мол.; несхвальн. 1. Матеріяльно забезпечена молода людина, яка вдає із себе представника еліти і підкреслює свою вищість над іншими. БСРЖ, 328; ПСУМС, 42. 2. Підліток, син заможних батьків. <... Словник жарґонної лексики української мови
  11. мажор — МАЖО́Р, у, ч. 1. Музичний лад, акорд якого складається з великої та малої терції й має бадьоре, радісне звучання; протилежне мінор. Для магістральних трубопроводів застосовуються лише металеві або чавунні [труби] (Наука.. Словник української мови в 11 томах