1. Літературне слововживання

мажорний

МАЖОРНИЙ – МІНОРНИЙ – МАЖОРИТАРНИЙ

Мажорний. Який стосується мажору; переносно – бадьорий, радісний. В засмучену кімнату, як вихор, влетіла мажорна музика (А.Головко); Рашель пише мені досить часто, листи милі, але, як завжди, короткі, настрій досить мажорний (Леся Українка); Ударю по струнах – бандура заплаче, несила мажорних акордів дібрать (П.Карманський).

Мінорний. Який стосується мінору; переносно – смутний, журливий. Ось перший сумний, мінорний акорд. Якийсь мороз пробіг по всій істоті Миколи (Г.Хоткевич); Хай і осінь, і дощ мочить квіти, – я майбутніми веснами юні Струнам радості в серці дзвеніти, а мінорних не треба нам струн (В.Сосюра).

Мажоритарний. Який належить до більшості, заснований на більшості: мажоритарна [виборча] система. Пор. міноритарний.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мажорний — Не так давно увійшов до нашого мовного вжитку прикметник мажоритарний, і багато хто, не знаючи його значення, плутає це незвичне, загадкове слово з іншим – мажорний. Між тим мажоритарний означає “який належить до більшості, заснований на більшості”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. мажорний — мажо́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. мажорний — У мажорі; П. бадьорий, радісний, сонцелюбний, життєрадісний. Словник синонімів Караванського
  4. мажорний — -а, -е. 1》 Стос. до мажору (у 1 знач.), який ґрунтується на ньому. Мажорна гама. Мажорна гама — мелодична послідовність всіх ступенів мажорного ладу: від I до VIII – при русі вгору і від VIII до I – при русі униз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мажорний — (муз.) бадьорий, веселий, радісний Словник чужослів Павло Штепа
  6. мажорний — МАЖО́РНИЙ, а, е. 1. муз. Стос. до мажору (див. мажо́р¹ 1 ), який ґрунтується на ньому. Бетховен підвівся, сів за клавікорда [клавікорд], і тиха кімната затремтіла від мажорних акордів (Р. Словник української мови у 20 томах
  7. мажорний — А, -е. 1. Заможний, успішний. Мажорний комсюк непомітно перетворювався у захоплену власними скоромовками й домислами старосвітську даму-пліткарку (Ю. Андрухович). 2. Той, хто вихваляється своєю забезпеченістю. Мажорний студент. Словник сучасного українського сленгу
  8. мажорний — мажо́рний (франц. majeur, від італ. maggiore – більший, старший, вищий) 1. муз. Той, що стосується мажору. 2. Переносно – бадьорий, радісний. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. мажорний — Мажо́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. мажорний — МАЖО́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до мажору (у 1 знач.), який грунтується на ньому. Є в українській народній музиці багато й мажорних мелодій (Іст. укр. музики, 1922, 82); У засмучену кімнату, як вихор, влетіла мажорна музика (Головко, Літа.. Словник української мови в 11 томах