1. Словник української мови в 11 томах

мажорний

МАЖО́РНИЙ, а, е.

1. Стос. до мажору (у 1 знач.), який грунтується на ньому.

Є в українській народній музиці багато й мажорних мелодій (Іст. укр. музики, 1922, 82);

У засмучену кімнату, як вихор, влетіла мажорна музика (Головко, Літа.., 1956, 199);

Музика била на нього струєю грайливих, іскристих, мажорних акордів (Смолич, II, 1958, 37);

*Образно. Буде все мажорний лад, Бо звелів уже уряд, Щоб голодні жебраки Веселились залюбки (Сам., І, 1958, 239).

2. перен. Бадьорий, радісний.

Рашель пише мені досить часто, листи милі, але як завжди короткі, настрій досить мажорний (Л. Укр., V, 1956, 112);

Йому кожен.. здавався в такий мажорний ранок добрим другом (Ле, Клен. лист, 1960, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мажорний — Не так давно увійшов до нашого мовного вжитку прикметник мажоритарний, і багато хто, не знаючи його значення, плутає це незвичне, загадкове слово з іншим – мажорний. Між тим мажоритарний означає “який належить до більшості, заснований на більшості”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. мажорний — мажо́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. мажорний — МАЖОРНИЙ – МІНОРНИЙ – МАЖОРИТАРНИЙ Мажорний. Який стосується мажору; переносно – бадьорий, радісний. В засмучену кімнату, як вихор, влетіла мажорна музика (А. Літературне слововживання
  4. мажорний — У мажорі; П. бадьорий, радісний, сонцелюбний, життєрадісний. Словник синонімів Караванського
  5. мажорний — -а, -е. 1》 Стос. до мажору (у 1 знач.), який ґрунтується на ньому. Мажорна гама. Мажорна гама — мелодична послідовність всіх ступенів мажорного ладу: від I до VIII – при русі вгору і від VIII до I – при русі униз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. мажорний — (муз.) бадьорий, веселий, радісний Словник чужослів Павло Штепа
  7. мажорний — МАЖО́РНИЙ, а, е. 1. муз. Стос. до мажору (див. мажо́р¹ 1 ), який ґрунтується на ньому. Бетховен підвівся, сів за клавікорда [клавікорд], і тиха кімната затремтіла від мажорних акордів (Р. Словник української мови у 20 томах
  8. мажорний — А, -е. 1. Заможний, успішний. Мажорний комсюк непомітно перетворювався у захоплену власними скоромовками й домислами старосвітську даму-пліткарку (Ю. Андрухович). 2. Той, хто вихваляється своєю забезпеченістю. Мажорний студент. Словник сучасного українського сленгу
  9. мажорний — мажо́рний (франц. majeur, від італ. maggiore – більший, старший, вищий) 1. муз. Той, що стосується мажору. 2. Переносно – бадьорий, радісний. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. мажорний — Мажо́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)