мазня

МАЗНЯ́, і́, ж., розм., зневажл.

Невміле, погане малювання.

Покину тепер усю мазню свою і школу, і божевільний гурток під три чорти (Є. Кротевич);

Я все більше розбиралася у мистецтві, я розуміла вже, де воно справжнє, як прийнято казати, високе, а де – так собі, тьху, мазня (В. Лис);

// Невміло, погано написана картина, малюнок.

Олаф устав і повів рукою до своїх малюнків на стінах. – Ви помічаєте що-небудь в цій мазні? Яку-небудь різницю з тим, що ви досі бачили? (В. Винниченко);

– Він [К. П. Брюллов] казав, що коли я не попрацюю як слід, він викине мою мазню геть (О. Іваненко).