мазнути
МАЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, по кому – чому чим.
1. Однокр. до ма́зати 1.
З її прикладу Мася протягла руку до якоїсь посудини, що стояла в костьолі коло дверей, і мазнула собі по чолі (А. Свидницький);
Баба Секлета вмочила палець у чорну кров, мазнула Лукії лоба (О. Донченко);
* Образно. Устиг мазнути поглядом по годиннику – початок першої ночі (А. Кокотюха);
// розм. Доторкнувшись чимось до поверхні чого-небудь, трохи потягти, провести.
Скільки б разів не проходив Мишуня повз машину, він ніколи не пропускав випадку мазнути по ній чистою ганчіркою (Ю. Яновський).
2. фам. Ударити (у 2 знач.), ляснути (див. ля́снути¹ 1).
[Микита:] Гляди, щоб я тебе .. не мазнув по губах! Щось у мене дуже сверблять руки! (М. Кропивницький);
– Ох я ж його я-ак мазну в ухо, аж звалився з парти (А. Головко);
В ту ж мить Павло встиг мазнути Манівчука буком по лисині. Удар був влучний і ворог клякнув у сніг (У. Самчук).
Значення в інших словниках
- мазнути — мазну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- мазнути — -ну, -неш, док., перех. 1》 Однокр. до мазати 1). || розм. Доторкнувшись чимось до поверхні чого-небудь, трохи протягти, провести. 2》 фам. Ударити, ляснути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мазнути — ма́зну́ти вул. вдарити в обличчя (ср, ст)|| = засервувати під око Лексикон львівський: поважно і на жарт
- мазнути — ма́зати ме́дом по губа́х кого. 1. Говорити комусь що-небудь приємне (перев. з корисливою метою). Краще говорити людині гірку правду, ніж мазати медом по губах (З газети). мазну́ти ме́дом по губі́. Фразеологічний словник української мови
- мазнути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- мазнути — МАЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Однокр. до ма́зати 1. З її прикладу Мася протягла руку до якоїсь посудини, що стояла в костьолі коло дверей, і мазнула собі по чолі (Свидн. Словник української мови в 11 томах
- мазнути — Мазну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) одн. в. отъ мазати (въ 5-мъ значеніи не употребляется). 2) Ударить, шлепнуть. Випручавши руку ..., мазнула його по виду. Мир. ХРВ. 63. Словник української мови Грінченка