1. Фразеологічний словник української мови

мазнути

ма́зати ме́дом по губа́х кого. 1. Говорити комусь що-небудь приємне (перев. з корисливою метою). Краще говорити людині гірку правду, ніж мазати медом по губах (З газети). мазну́ти ме́дом по губі́. — Життя солодкого бажаю Я всім так саме, як собі, І через те вас поспішаю Мазнути медом по губі (В. Самійленко). 2. Викликати в кого-небудь почуття задоволення, радості, втіхи (перев. похвалою, лестощами і т. ін.); бути приємним комусь. ме́дом ма́зати. Він осаджує біля мене лошат і киває на них бровами й вусищами.— Ну, як?! — Змії! — кажу лише одне слово. Моя відповідь медом маже дядька Миколу (М. Стельмах).

як (мов, на́че і т. ін.) ме́дом по губа́х мазну́ли кого. Від почутого у когось виникає почуття надії, задоволення, радості і т. ін.; приємно комусь. — Знайте, що жінки не терплять неуваги до себе. Кіндрата наче медом по губах мазнули (А. Іщук).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мазнути — мазну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мазнути — -ну, -неш, док., перех. 1》 Однокр. до мазати 1). || розм. Доторкнувшись чимось до поверхні чого-небудь, трохи протягти, провести. 2》 фам. Ударити, ляснути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мазнути — МАЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, по кому – чому чим. 1. Однокр. до ма́зати 1. З її прикладу Мася протягла руку до якоїсь посудини, що стояла в костьолі коло дверей, і мазнула собі по чолі (А. Словник української мови у 20 томах
  4. мазнути — ма́зну́ти вул. вдарити в обличчя (ср, ст)|| = засервувати під око Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. мазнути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. мазнути — МАЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Однокр. до ма́зати 1. З її прикладу Мася протягла руку до якоїсь посудини, що стояла в костьолі коло дверей, і мазнула собі по чолі (Свидн. Словник української мови в 11 томах
  7. мазнути — Мазну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) одн. в. отъ мазати (въ 5-мъ значеніи не употребляется). 2) Ударить, шлепнуть. Випручавши руку ..., мазнула його по виду. Мир. ХРВ. 63. Словник української мови Грінченка