1. Словник української мови у 20 томах

майстерно

МАЙСТЕ́РНО.

Присл. до майсте́рний.

Майстерно й поетично оповідав він усім відомі й усім дорогі легенди люду (М. Коцюбинський);

Професор Ананьєв .. зупинявся, набирав багато диму і майстерно випускав його великими сіро-синіми пухнастими кільцями (М. Трублаїні);

Ґирлиґами орудували чабани майстерно (О. Гончар);

Він приніс із кухоньки майстерно вирізьблену з дерева хлібницю (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майстерно — майсте́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. майстерно — Присл. до майстерний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. майстерно — Майсте́рно, прим. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. майстерно — МАЙСТЕ́РНО. Присл. до майсте́рний. Майстерно й поетично оповідав він усім відомі й усім дорогі легенди люду (Коцюб., І, 1955, 292); Гирлигами орудували чабани майстерно (Гончар, Таврія.., 1957, 108); Він приніс із кухоньки майстерно вирізьблену з дерева хлібницю (М. Ол., Леся, 1960, 166). Словник української мови в 11 томах
  5. майстерно — Майстерно нар. Мастерски. Словник української мови Грінченка