майстерниця
МАЙСТЕ́РНИЦЯ, і, ж.
Жін. до майсте́рник.
[Принцеса:] Недарма ж я сиділа там на вишці – майстерниця зробилася з пастушки (Леся Українка);
– Чудове вишивання. Я й не знала, що ти така майстерниця, – знехотя похвалила стара (З. Тулуб);
Її руки вправно викладають різні пундики-мундики, на які галицькі попівни змалку великі майстерниці (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- майстерниця — майсте́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- майстерниця — МАЙСТРИ́НЯ (жінка-фахівець з якогось ремесла), МАЙСТЕ́РНИЦЯ, МАЙСТРИ́ХА розм. Роксолана никала по господі неприкаяна, шукаючи розради.. в гаптуванні, що в нім вона була майстриня неперевершена (О. Ільченко); — Ти майстерниця добра. Ось я скоро на сорочку собі наберу. Пошиєш? (А. Шиян). Словник синонімів української мови
- майстерниця — МАЙСТЕ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до ма́йстер 3. [Принцеса:] Недарма ж я сиділа там на вишці — майстерниця зробилася з пастушки (Л. Укр., II, 1951, 213); — Чудове вишивання. Словник української мови в 11 томах