майстрування

МАЙСТРУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. майструва́ти.

Юра примудрявся конструювати “так званий приймач”, як він сам називав своє хитромудре майстрування (Іван Ле);

Микола відшукав на антресолі свої інструменти .. Це все татусь колись йому придбав. Разом майстрували. Правда, перепадало їм за те майстрування (Ю. Збанацький);

Й пригадалося йому, як три роки тому майстрував з козаками морські човни. То було не майстрування, а добра музика (Ю. Мушкетик);

– От вибрав би ти собі щось функціональне... якесь захоплення. Як не подобається майстрування, фотографував би, марки збирав (В. Нестайко).