маклюра
МАКЛЮ́РА, и, ж.
Дерев'яниста рослина родини шовковицевих, яку використовують для виготовлення меблів, як лікувальний засіб, а з деревини видобувають жовтогарячу фарбу.
Вузькою крученою вуличкою котився плід маклюри (Н. Околітенко);
Для знеболення суглоби розтирають таким засобом: Свіжі зрілі супліддя маклюри оранжевої подрібнити, настояти спирті етиловому протягом 10 діб (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маклюра — маклю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- маклюра — -и, ж. Дерев'яниста рослина родини шовковицевих, із деревини якої видобувають оранжеву фарбу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маклюра — маклю́ра рід дерев’янистих рослин родини шовковицевих. Батьківщина – Північна Америка. В СРСР вирощують як декоративні рослини. З деревини видобувають оранжеву фарбу. Від прізвища американського вченого В. Маклура. Словник іншомовних слів Мельничука
- маклюра — МАКЛЮ́РА, и, ж. Дерев’яниста рослина родини шовковицевих, з деревини якої видобувають оранжеву фарбу. Маклюра (лжеапельсин). Надзвичайно посухостійке, невелике дерево, має дуже міцну деревину (Колг. енц. Словник української мови в 11 томах