маклюра
МАКЛЮ́РА, и, ж. Дерев’яниста рослина родини шовковицевих, з деревини якої видобувають оранжеву фарбу.
Маклюра (лжеапельсин). Надзвичайно посухостійке, невелике дерево, має дуже міцну деревину (Колг. енц., І, 1956, 710);
У розсадниках і "шкілках" Ботанічного парку [в Асканії-Нова] ростуть і набираються сил молоді сіянці амурського бархату.., маклюри та інші (По заповідних місцях.., 1960, 87).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маклюра — маклю́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- маклюра — -и, ж. Дерев'яниста рослина родини шовковицевих, із деревини якої видобувають оранжеву фарбу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маклюра — МАКЛЮ́РА, и, ж. Дерев'яниста рослина родини шовковицевих, яку використовують для виготовлення меблів, як лікувальний засіб, а з деревини видобувають жовтогарячу фарбу. Вузькою крученою вуличкою котився плід маклюри (Н. Словник української мови у 20 томах
- маклюра — маклю́ра рід дерев’янистих рослин родини шовковицевих. Батьківщина – Північна Америка. В СРСР вирощують як декоративні рослини. З деревини видобувають оранжеву фарбу. Від прізвища американського вченого В. Маклура. Словник іншомовних слів Мельничука