1. Словник української мови у 20 томах

макорженик

МАКОРЖЕ́НИК, а, ч., розм.

Корж із маком.

Дівчата дали мені цілу макуху, кілька пирогів і вівсяних макоржеників (М. Чабанівський);

Сват купив у продавщиць макорженик. З'їв його і на дорозі помер, не дійшовши до своєї хати. Виявилося, що макорженик був спечений із дурману (з мемуарної літ.);

Тарасик продовжує розповідь: “Так, що тут у шаньку сестра поклали? Хліб, цибулинка, макорженик, молочко... О, ще й бурячок печений!.. Оце поласую!” (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. макорженик — макорже́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. макорженик — -а, ч., розм. Корж із маком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. макорженик — КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком). Словник синонімів української мови
  4. макорженик — МАКОРЖЕ́НИК, а, ч., розм. Корж із маком. Дівчата дали мені цілу макуху, кілька пирогів і вівсяних макоржеників (Чаб., Шляхами.., 1961, 54). Словник української мови в 11 томах
  5. макорженик — Макорже́ник, -ка м. Коржъ съ макомъ. Словник української мови Грінченка