макогін
МАКОГІ́Н, го́на, ч.
Дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно і т. ін.
До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (П. Гулак-Артемовський);
І зупинилася стара жінка посеред хати, і глянула кругом себе, а потім, перехрестившись, вхопила кочергу і макогін і поклала навхрест перед порогом (Т. Осьмачка);
– Е-е, пане Антосю, на те в мене й голова, а не макогін, аби я раду шукав (Ю. Винничук);
* У порівн. Як у діжку макогоном, У бубон стукотить (Л. Глібов);
Голова в його була лиса, справді наче облизаний макогін (І. Нечуй-Левицький).
◇ Облиза́ти макого́на (макогі́н, м'я́ло) див. обли́зувати;
Схо́жий (похо́жий), як свиня́ на коня́ (цуценя́ на пироги́, макогі́н на но́чви і т. ін.) див. схо́жий¹;
(1) Як макогі́н на но́чви, перев. зі сл. схо́жий, ірон. – уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (схожий).
Авжеж, схожий, як макогін на ночви, як свиня на коня (із журн.);
Як (мов, на́че і т. ін.) м'я́ло (макого́на) облиза́в див. обли́зувати;
(2) Як (мов, немо́в і т. ін.) обли́заний макогі́н – про лису людину.
А тепер у неї голова лиса, неначе облизаний макогін! (І. Нечуй-Левицький);
Ця голова вилискувалась, як макогін облизаний (Л. Мартович);
Як (мов, ні́би і т. ін.) пес пі́сля макого́на див. пес.
Значення в інших словниках
- макогін — макогі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- макогін — [макоуг’ін] -когона, м. (на) -когон'і Орфоепічний словник української мови
- макогін — -гона, ч. Дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- макогін — облиза́ти макого́на (макогі́н, м’я́ло), ірон. Зазнати невдачі. Облизавши макогона, як кажуть, він повернувся ні з чим додому (З усн. мови); // Мовчки зносити образу, глузування. — Тебе дурять! З тебе глузують! А ти? Облизав макогона! (О. Ільченко). Фразеологічний словник української мови
- макогін — ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось), ТОВКА́ЧКА, ТИ́ЖБІР діал.; СТУПИ́Р діал. (перев. у ступі); МАКОГІ́Н, М'Я́ЛО (для розтирання чого-небудь у макітрі); ТАРА́Н розм. (для подрібнення насіння в олійні). Словник синонімів української мови
- макогін — Макогі́н, -го́на; -го́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- макогін — МАКОГІ́Н, го́на, ч. Дерев’яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо. До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах
- макогін — Макогін, -го́ну м. 1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. Лисий як макогін. Ном. № 8661. макогін облизати. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и гарбуза вхопити. О. 1862. Русин. весілля. IV. Словник української мови Грінченка