макогін

облиза́ти макого́на (макогі́н, м’я́ло), ірон. Зазнати невдачі. Облизавши макогона, як кажуть, він повернувся ні з чим додому (З усн. мови); // Мовчки зносити образу, глузування. — Тебе дурять! З тебе глузують! А ти? Облизав макогона! (О. Ільченко).

як макогі́н на но́чви, перев. зі сл. схо́жий, ірон. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (схожий). Авжеж, схожий, як макогін на ночви, як свиня на коня (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. макогін — макогі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. макогін — [макоуг’ін] -когона, м. (на) -когон'і Орфоепічний словник української мови
  3. макогін — -гона, ч. Дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. макогін — МАКОГІ́Н, го́на, ч. Дерев'яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно і т. ін. До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (П. Словник української мови у 20 томах
  5. макогін — ТОВКА́Ч (товстий стрижень для ущільнення, подрібнення, розтирання чогось), ТОВКА́ЧКА, ТИ́ЖБІР діал.; СТУПИ́Р діал. (перев. у ступі); МАКОГІ́Н, М'Я́ЛО (для розтирання чого-небудь у макітрі); ТАРА́Н розм. (для подрібнення насіння в олійні). Словник синонімів української мови
  6. макогін — Макогі́н, -го́на; -го́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. макогін — МАКОГІ́Н, го́на, ч. Дерев’яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно тощо. До Хіврі сікався [Солопій], за макогін хватався, І не на жарт-таки, сердега, розгулявся (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах
  8. макогін — Макогін, -го́ну м. 1) Деревянный песть для растиранія соли, маку, пшена и пр. Лисий як макогін. Ном. № 8661. макогін облизати. Получить отказъ въ сватовствѣ, то-же, что и гарбуза вхопити. О. 1862. Русин. весілля. IV. Словник української мови Грінченка