максималіст
МАКСИМАЛІ́СТ, а, ч.
1. Прибічник максималізму (у 1 знач.).
Він був молодий, енергійний, талановитий. І, як усі молоді максималісти, палко прагнув реалізуватися (Г. Тарасюк);
– Мене так батьки виховали і життя, що якщо ти займаєшся якоюсь справою серйозно, то потрібно бути максималістом (із журн.).
2. іст. Представник напіванархічної терористичної течії серед есерів.
Есери-синдикалісти, об'єднавшись з максималістами, створили свій Всеукраїнський центральний комітет об'єднання (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- максималіст — максималі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- максималіст — -а, ч. 1》 Прибічник максималізму (у 1 знач.). 2》 іст. Представник напіванархічної терористичної групи есерів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- максималіст — Максималі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- максималіст — МАКСИМАЛІ́СТ, а, ч. 1. Прибічник максималізму (у 1 знач.). 2. іст. Представник напіванархічної терористичної групи есерів. Виділення максималістів, які весь час протягом революції виділялись і не могли виділитися з есерів остаточно... Словник української мови в 11 томах