1. Словник української мови у 20 томах

максималізм

МАКСИМАЛІ́ЗМ, у, ч.

1. Крайність у поглядах, вимогах і т. ін., не виправдана реальною дійсністю.

Це порівняння особливо приваблювало своїм максималізмом: точність поета має дорівнювати точності канатохідця (Ю. Андрухович);

Батьки перезирнулися – дитина, що з неї взяти?! У свої шістнадцять вони теж хворіли на максималізм і любов до Батьківщини (Люко Дашвар);

// Доведення яких-небудь вимог до максимуму.

Я щиро сподівався, що така категоричність – лише наслідок підліткового максималізму (О. Авраменко, В. Авраменко);

Високою працелюбністю, максималізмом у ставленні до себе відзначалися І. В. Мічурін, І. П. Павлов, М. І. Вавилов (із журн.).

2. іст. Крайня ліва напіванархічна терористична течія серед есерів.

Революційно-демократичний критичний максималізм кінця 1840-х – початку 1860-х рр. в кінці 1860-х рр.. еволюціонував у критичний анархічний максималізм (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. максималізм — максималі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. максималізм — -у, ч. 1》 Крайність у поглядах, вимогах і т. ін., не виправдана реальною дійсністю. || Доведення яких-небудь вимог до максимуму. 2》 іст. Крайня ліва напіванархічна терористична течія серед есерів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. максималізм — Надмірність Словник чужослів Павло Штепа
  4. максималізм — максималі́зм (від лат. maximalis – найбільший) впадання в крайність при вимозі чогось надмірного. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. максималізм — Максималі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. максималізм — МАКСИМАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Крайність у поглядах, вимогах і т. ін., не виправдана реальною дійсністю; // Доведення яких-небудь вимог до максимуму. Словник української мови в 11 томах
  7. максималізм — рос. максимализм впадання у крайнощі, найбільша, надмірна вимога чогось. Eкономічна енциклопедія