1. Великий тлумачний словник сучасної мови

максималізм

максималі́зм

-у, ч.

1》 Крайність у поглядах, вимогах і т. ін., не виправдана реальною дійсністю.

|| Доведення яких-небудь вимог до максимуму.

2》 іст. Крайня ліва напіванархічна терористична течія серед есерів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. максималізм — максималі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. максималізм — Надмірність Словник чужослів Павло Штепа
  3. максималізм — МАКСИМАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Крайність у поглядах, вимогах і т. ін., не виправдана реальною дійсністю. Це порівняння особливо приваблювало своїм максималізмом: точність поета має дорівнювати точності канатохідця (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. максималізм — максималі́зм (від лат. maximalis – найбільший) впадання в крайність при вимозі чогось надмірного. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. максималізм — Максималі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. максималізм — МАКСИМАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Крайність у поглядах, вимогах і т. ін., не виправдана реальною дійсністю; // Доведення яких-небудь вимог до максимуму. Словник української мови в 11 томах
  7. максималізм — рос. максимализм впадання у крайнощі, найбільша, надмірна вимога чогось. Eкономічна енциклопедія