маланкар
МАЛАНКА́Р, я́, ч., нар.-поет.
Той, хто маланкує.
Виступи маланкарів здебільшого імпровізовані. У чудернацьких костюмах і масках можна впізнати біблійних героїв, історичних персонажів, політиків (з наук.-попул. літ.);
Колективу з села Суховерхів костюми дісталися в спадок від старших маланкарів. Але деякі деталі довелося поновити (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me