маланкар

МАЛАНКА́Р, я́, ч., нар.-поет.

Той, хто маланкує.

Виступи маланкарів здебільшого імпровізовані. У чудернацьких костюмах і масках можна впізнати біблійних героїв, історичних персонажів, політиків (з наук.-попул. літ.);

Колективу з села Суховерхів костюми дісталися в спадок від старших маланкарів. Але деякі деталі довелося поновити (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me