маланкування

МАЛАНКУВА́ННЯ, я, с., нар.-поет.

Дія за знач. маланкува́ти.

Звичайно маланкування розпочинається з появою першої зорі. Маланка зі свитою не оминає жодної хати (з наук.-попул. літ.);

За стародавнім звичаєм, перевдягненого в дівчину хлопця називають Маланкою, а обхід з ним по хатах – маланкуванням (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me