маланкування
МАЛАНКУВА́ННЯ, я, с., нар.-поет.
Дія за знач. маланкува́ти.
Звичайно маланкування розпочинається з появою першої зорі. Маланка зі свитою не оминає жодної хати (з наук.-попул. літ.);
За стародавнім звичаєм, перевдягненого в дівчину хлопця називають Маланкою, а обхід з ним по хатах – маланкуванням (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me