маланкувати

МАЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., нар.-поет.

Водити Маланку.

Немає однакових персонажiв навiть у селах по сусiдству. У кожному маланкують по-своєму (з наук.-попул. літ.);

Ходимо маланкувати зі старшими хлопцями, вчимося в них, а наступного року, можливо, і нас виберуть (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me