маланкувати
МАЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., нар.-поет.
Водити Маланку.
Немає однакових персонажiв навiть у селах по сусiдству. У кожному маланкують по-своєму (з наук.-попул. літ.);
Ходимо маланкувати зі старшими хлопцями, вчимося в них, а наступного року, можливо, і нас виберуть (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me