1. Словник української мови у 20 томах

малечий

МАЛЕ́ЧИЙ, а, е, розм.

1. Те саме, що дитя́чий 1.

– А справді-бо, папір з малечих літ псувати Навик я (М. Рильський);

Вже поселилася в його малечій душі здатність захоплюватися всім прекрасним (П. Загребельний).

2. Належний малечі; притаманний малечі.

Вже поселилася в його малечій душі здатність захоплюватися всім прекрасним (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малечий — мале́чий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. малечий — див. малий Словник синонімів Вусика
  3. малечий — -а, -е, розм. Те саме, що дитячий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. малечий — ДИТЯ́ЧИЙ (стосовний дитини, дитинства: як у дитини), МАЛЕ́ЧИЙ розм., ДИТИ́ННИЙ розм., ДИТИ́НЯЧИЙ розм., ДІТО́ЧИЙ діал. В уяві Небесника з'явилися дві голови дитячі (М. Томчаній); Папір з малечих літ псувати Навик я (М. Словник синонімів української мови
  5. малечий — МАЛЕ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що дитя́чий 1. — А справді-бо, папір з малечих літ псувати Навик я (Рильський, II, 1946, 182). Словник української мови в 11 томах