малечку

МА́ЛЕЧКУ:

◇ (1) З (від) са́мого ма́лечку (ма́лку):

а) з раннього віку, з дитинства; змалку, завжди.

У хліборобів діти з самого малку призвичаюються до важкої роботи (Панас Мирний);

Скривджене з самого малку її сирітське серце догадалося, що Чіпка не такий (Панас Мирний);

Все, що було Миронове, те й було Оксанине, – це Оксана знала від самого малечку (Грицько Григоренко);

З самого малечку хлопець звик бути в центрі уваги (А. Головко);

З самого малечку я сприймав і вбирав у себе Львів за запахами, їх безліч, і за ними можна розпізнати пору року (Ю. Винничук);

б) із заперечними дієсл. ніколи.

З самого малечку не знав він [Іван] ні догляду, ні материнської ласки (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малечку — МА́ЛЕЧКУ: ◊ З (від) са́мого ма́лечку — з раннього дитинства. Все, що було Миронове, те було й Оксанине, — це Оксана знала від самого малечку (Григ., Вибр., 1959, 233). Словник української мови в 11 томах