малиново
МАЛИ́НОВО, поет.
Присл. до мали́но́вий 2.
Почаклувала [мати] у пічурці, подула голосно, .. Хвилина – і під комином розцвіла пишна жоржина – все нові жаринки займались малиново, в хаті запахло димком (Ю. Збанацький);
Перед піччю, в якій малиново догорали дубові сучки, стояла згорбившись старенька бабуся (В. Малик);
Сходило вранішнє зимове сонце, й видно було, як на дахах барвистих наметів малиново іскриться паморозь (Л. Кононович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- малиново — мали́ново прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- малиново — 1》 поет. Присл. до малиновий. 2》 присл. Переливчасто, благозвучно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- малиново — МАЛИ́НОВО, поет. Присл. до мали́но́вий 2. Ілліч підняв наш стяг, щоб цвів він малиново (Забашта, Квіт.., 1960, 153). Словник української мови в 11 томах