1. Словник української мови у 20 томах

малоліток

МАЛОЛІ́ТОК, тка, ч.

Дитина; неповнолітній.

В селі тому вдова жила, А у вдови дочка росла І син малоліток (Т. Шевченко);

Іван Іванович ще малолітком Лишився сам – батьки поумирали (М. Рильський);

Малолітки, чим могли ми зарадити Надьці, яке зілля пригасило б, погамувало її дорослий біль? (О. Гончар);

Скільки дітей вимерло з голоду тільки в нашому селі. І ні один керівник навіть пальцем не ворухнув, аби отих беззахисних малоліток порятувати (П. Запаренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малоліток — малолі́ток іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. малоліток — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. малоліток — -тка, ч. Дитина; неповнолітній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. малоліток — МАЛОЛІ́ТОК (про дитину), МАЛОЛІ́ТКА розм., МАЛОЛІ́Т заст., НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ. Було то божеє село. В селі тому вдова жила, А у вдови дочка росла І син малоліток (Т. Шевченко); Нащо на горе вродила, Малоліткою женила (П. Словник синонімів української мови
  5. малоліток — Малолі́ток, -тка; -лі́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. малоліток — МАЛОЛІ́ТОК, тка, ч. Дитина; неповнолітній. В селі тому вдова жила, А у вдови дочка росла І син малоліток (Шевч., II, 1953, 249); Іван Іванович ще малолітком Лишився сам — батьки поумирали (Рильський, Урожай, 1950, 91). Словник української мови в 11 томах
  7. малоліток — Малоліток, -тка м. Малолѣтній, несовершеннолѣтній. А у вдови дочка росла і син малоліток. Шевч. 586. Словник української мови Грінченка