малоліток

МАЛОЛІ́ТОК (про дитину), МАЛОЛІ́ТКА розм., МАЛОЛІ́Т заст., НЕПОВНОЛІ́ТНІЙ. Було то божеє село. В селі тому вдова жила, А у вдови дочка росла І син малоліток (Т. Шевченко); Нащо на горе вродила, Малоліткою женила (П. Чубинський); Одначе (Тритузний) й далі тримається свого, бо вважає цілком природним саме цей тон і цю манеру для себе, корінного кадра, що чи не єдиний тільки й зостався із працівників колишньої трудколонії неповнолітніх (О. Гончар). — Пор. пі́дліток.

ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОК розм., ПІДРО́СТОК розм., ВИ́РОСТОК діал.; ПІВПА́РУБОК розм., ПІВПАРУБЧА́К розм., ПІДПА́РУБОК розм., ПІДПАРУБЧА́К розм., ПАРУБІ́ЙКО розм., ПАРУБІ́ЙКА розм., ПАРУБ'Я́ розм., ПАЦА́Н фам., ШПІНГАЛЕ́Т жарт., ШКЕТ зневажл., О́ТРОК заст., ірон., ПІДПАРУБО́ЧИЙ діал., ПАХО́ЛОК заст. (про хлопчика); ПІВДІ́ВКА розм., ПІВДІ́ВОК розм., ПІДДІ́ВОК розм., ОТРОКОВИ́ЦЯ заст., ірон. (про дівчинку). Підлітки радо готувалися в дорогу і або діловито допомагали дорослим, або докучали їм розпитуваннями (З. Тулуб); Він схилився, бо високий, а я ще недоліток (Ганна Барвінок); Озвірілих від голоду й ненависті недоростків насилу розчепили (П. Загребельний); Всі ми, будучи ще підростками, мріяли про те, щоб мати такий успіх в житті, як його мала тітка Клавда (Ірина Вільде); Біля Тясмину над кручею одиноко стояв хлопець-виросток дванадцяти-тринадцяти років (І. Ле); Докія не помітила, як Дмитро з півпарубка парубком став (М. Стельмах); — І цю, пане, укинуть? — скрикнув один білоголовий півпарубчак, указуючи на півторааршинну щуку (Панас Мирний); — Підпарубок уже, патли аж на шию випустив, а квиточка забув узяти (О. Гончар); Десятий рік йому, а він високий, ніби чотирнадцятилітній парубійко (А. Хижняк); Коло Якового колодізя зібралася купка паруб'ят (П. Куліш); На площу, прямо до міськради, за пацаном іде пацан (В. Сосюра); — О! — весело підморгнув він до Сашка. — І ти тут, шпінгалет з Ланжерону? (Ю. Смолич); Прислали до нас у Дачний училку молоду, щоб по-англійському шкетів мучила (А. Крижанівський); Їхала (княжна) конем з стремінними отроками за боярами (М. Грушевський); О, в душі цього отрока плевели знайшли добрий ґрунт (А. Хорунжий); Він розповів, як ще хлопцем, підпарубочим, вів він троє коней напувати (Г. Хоткевич); Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитинкою (О. Стороженко); Не до пана, так до хазяїна все 'дно найматися треба, бо вже півдівка (К. Гордієнко); Вже не дівча ж, півдівок, як по-колишньому, а вона й хати підмести не вміє (Ю. Збанацький); — Я вже дівка, — зобидилась Клавка. — Ні, ти ще піддівок (Ю. Мокрієв); (Ольга:) Що трапилось, отче Олександре? Хто це гуркає? (Навроцький:) Отроковиця Улька (І. Микитенко). — Пор. малолі́ток, 1. хло́пець.