1. Словник української мови у 20 томах

малоцікавий

МАЛОЦІКА́ВИЙ, а, е.

Який не викликає цікавості; непривабливий.

Добре, що ти маєш польські книжки, тільки жаль, що такий малоцікавий автор попався тобі (М. Коцюбинський);

Самітник, буркотун. Такі, як правило, для інших малоцікаві (О. Гончар);

Ольга пише хвилюючого листа, розповідає про своє сіре й малоцікаве дитинство... (Р. Горак);

Політика зі сфери малоцікавої стає справою зацікавленості для багатьох (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малоцікавий — малоціка́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. малоцікавий — -а, -е. Який не викликає цікавості; непривабливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. малоцікавий — НЕЦІКА́ВИЙ (який не викликає до себе зацікавлення, не приваблює, не привертає уваги), НЕІНТЕРЕ́СНИЙ заст., НУДНИ́Й підсил., НУДО́ТНИЙ підсил. розм., СКУЧНИ́Й підсил. рідше; МАЛОЦІКА́ВИЙ (недостатньо цікавий); ПРІ́СНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. малоцікавий — МАЛОЦІКА́ВИЙ, а, е. Який не викликає цікавості; непривабливий. Добре, що ти маєш польські книжки, тільки жаль, що такий малоцікавий автор попався тобі (Коцюб., III, 1956, 152); Для завзятого любителя спорту пізня осінь і рання зима — малоцікаві пори року… (Літ. газ., 25.І 1957, 1) Словник української мови в 11 томах