1. Словник української мови у 20 томах

малоцінний

МАЛОЦІ́ННИЙ, а, е.

Який має незначну цінність; недорогий, дешевий.

Інвентарні номери основних засобів мають відрізнятися від інвентарних номерів малоцінних та швидкозношуваних предметів (з навч. літ.);

За територією майже в 40 гектарів доглядають лише дві жінки. І це при тому, що тут треба постійно косити траву, вирубувати самосій і малоцінні породи рослин (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малоцінний — малоці́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. малоцінний — -а, -е. Який має незначну цінність; недорогий, дешевий. Малоцінна порода риб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. малоцінний — Маловартий, маловартісний Словник чужослів Павло Штепа
  4. малоцінний — ДЕШЕ́ВИЙ (який мало коштує), НЕДОРОГИ́Й, КОПІЙЧА́НИЙ розм., ТА́НИЙ діал.; МАЛОЦІ́ННИЙ (незначної вартості). Дешеву юшку надвір виливають, а дорогу поїдають (прислів'я); Єремія в простому чорному кунтуші з недорогого сукна стояв попліч з Дзеньковським (І. Словник синонімів української мови
  5. малоцінний — МАЛОЦІ́ННИЙ, а, е. Який має незначну цінність; недорогий, дешевий. Полісся багате на малоцінні чагарники (Колг. село, 7.І 1955, 3); Малоцінна порода риб. Словник української мови в 11 томах