мальований

МАЛЬО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до малюва́ти.

В хаті мило та любо глянуть: лавки й столи липові, образи киянські [київські], хороше мальовані, позапинані рушниками вишиваними (Марко Вовчок);

Часом хтось із севастопольців забігав сюди [у церкву].., де стояли наспіх мальовані образи (В. Кучер);

Зі звалених під ліжком фанерок, ватманів і картонок Лука випорпав великий – майже метр на півтора – незакінчений портрет, мальований ним до четвертого весілля (Ю. Андрухович);

Кругом майоріли гірлянди різнобарвних молитовних прапорців. Молитва на кожному. На кожному – образ Будди, мальований згідно зі строгими геометричними канонами (І. Карпа);

І оце те мальоване щастя, що мало скрасити його вбоге життя, яке пестив він у мріях парубочих?.. (М. Коцюбинський);

Бо у всякого свій рай, власною уявою мальований (В. Дрозд).

2. у знач. прикм. Намальований олівцем, пером, фарбами тощо.

– Дурень той русин, що дав мене на запоруку мальованого святого (І. Франко);

Струни її [скрипки] здаються мальованими лініями на полірованому дереві (В. Собко);

Присохли струни, тріснув лак, і порохом припав малюнок... Мовчить мальований козак, снується тріщин візерунок (П. Мовчан);

* У порівн. Панночка вбралась якнайкраще та й лежить у ліжку, як мальована (Марко Вовчок);

// Оздоблений малюнками, помальований фарбами.

Посадили Морозенка на мальованій лавці: Зняли, зняли з Морозенка шовкові жупанці (з думи);

Мальований комин вигравав усіма фарбами (Я. Качура);

Мов капелюх, квітчастий дах, і дім мальований, мов скриня (Б.-І. Антонич).

3. у знач. прикм., перен., розм. Дуже гарний (у 1 знач.).

Гарнесенько обіймемось Та любо та тихо Пожартуєм, чмокнемося, Та й поберемося, Моя крале мальована (Т. Шевченко);

Мене б туди, то не глянула б навіть на Сергія Мотуза, хоч і мальований. Точно за офіцера вийшла б (В. Шкляр).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

мальований

Значення в інших словниках