мангал
МАНГА́Л, а, ч.
Довга вузька глибока жаровня на ніжках, перев. для приготування шашликів.
Склеп просторий, з віконцем. Хтось із босяків припер туди навіть тапчан і в кутку мангал поставив – грівся чи готував їсти (В. Барка);
І сидить невідоме світило поруч із розкішною феміною десь попід не менш запахущим мангалом, і ніби ненароком опускає руку (свою) на плече (її) (А. Крижанівський);
Тато Магди повiв чоловiкiв до мангалу, щоб перекурити та братися потихеньку за приготування шашликiв (Г. Вдовиченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me