мангал

МАНГА́Л, а, ч.

Довга вузька глибока жаровня на ніжках, перев. для приготування шашликів.

Склеп просторий, з віконцем. Хтось із босяків припер туди навіть тапчан і в кутку мангал поставив – грівся чи готував їсти (В. Барка);

І сидить невідоме світило поруч із розкішною феміною десь попід не менш запахущим мангалом, і ніби ненароком опускає руку (свою) на плече (її) (А. Крижанівський);

Тато Магди повiв чоловiкiв до мангалу, щоб перекурити та братися потихеньку за приготування шашликiв (Г. Вдовиченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мангал — манга́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мангал — -а, ч. Посудина для розжареного вугілля, що заступає піч; жаровня. Великий тлумачний словник сучасної мови