мангуста
МАНГУ́СТА, и, ж.
Невеликий тропічний хижий ссавець родини віверових, один із видів якого знищує отруйних змій.
На закінчення заклинателі показали свій коронний номер – бій мангусти з коброю. Мангуста – звірок, схожий на величезного пацюка, з густою сірою щетиною (В. Минко);
Я не витримав i купив молодого шакала. Пiвнєв став жовтий, як гюрза. Незабаром вiн придбав мангусту, схрещену з собакою динго (О. Чорногуз).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мангуста — мангу́ста іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мангуста — -и, ж. Невеликий тропічний хижий ссавець родини віверових, один із видів якого знищує отруйних змій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мангуста — мангу́ста (франц. mangouste, з інд. мангус) те саме, що й іхневмон. Словник іншомовних слів Мельничука
- мангуста — МАНГУ́СТА, и, ж. Невеликий тропічний хижий ссавець родини віверових, один із видів якого знищує отруйних змій. На закінчення заклинателі показали свій коронний номер — бій мангусти з коброю. Мангуста — звірок, схожий на величезного пацюка, з густою сірою щетиною (Минко, Намасте.., 1957, 84). Словник української мови в 11 томах