мандаринка

МАНДАРИ́НКА¹, и, ж., розм.

Зменш.-пестл. до мандари́н¹ 2.

Вона розклала на столі свої покупки, пропонуючи синові поласувати київськими цукерками й з'їсти мандаринку (Б. Антоненко-Давидович).

МАНДАРИ́НКА², и, ж.

Східноазіатський птах родини качачих з яскравим різнобарвним пір'ям і чубом на голові у самця.

Припускають, що качка мандаринка гніздиться на півдні Сахаліну і на острові Кунашир (з навч. літ.);

Мандаринка, мені здається, – найкрасивіша качка на землі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мандаринка — мандари́нка іменник жіночого роду фрукт Орфографічний словник української мови
  2. мандаринка — -и, ж. Рід птахів родини качачих. Великий тлумачний словник сучасної мови