мандаринка
МАНДАРИ́НКА¹, и, ж., розм.
Зменш.-пестл. до мандари́н¹ 2.
Вона розклала на столі свої покупки, пропонуючи синові поласувати київськими цукерками й з'їсти мандаринку (Б. Антоненко-Давидович).
МАНДАРИ́НКА², и, ж.
Східноазіатський птах родини качачих з яскравим різнобарвним пір'ям і чубом на голові у самця.
Припускають, що качка мандаринка гніздиться на півдні Сахаліну і на острові Кунашир (з навч. літ.);
Мандаринка, мені здається, – найкрасивіша качка на землі (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мандаринка — мандари́нка іменник жіночого роду фрукт Орфографічний словник української мови
- мандаринка — -и, ж. Рід птахів родини качачих. Великий тлумачний словник сучасної мови